Історія школи

Історія школи

 

Ще до девятсотого року в селі були зачатки навчання дітей. Першими вчителями були звичайні люди, особливо чоловіки, яким вдавалось пізнати грамоту. Їх наймали на 3 – 4 зимових місяці. Віддавали своїх дітей, щоб навчити читати, писати, рахувати. Так проходив час, а школи спеціальної в селі не було. Лише після 1918 року жителі села на зібрані кошти збудували школу. На той час це була велика красива будівля. В ній були дві просторі світлі з великими вікнами класні кімнати. У кожній класній кімнаті навчалось по два класи (1-3, 2-4). Тоді ж був призначений перший завідуючий початковою Ново – Олександрівською школою Мигаль Павло Савович. Ця школа функціонувала аж поки збудували нову.

З 1932 – 1933 навчального року розпочались навчання в новому приміщенні.

Це була справжня школа, в якій було шість класних кімнат, кабінет наочних посібників, бібліотека, учительська кімната, невеличка піонерська кімната. Першим директором школи був Данильченко Микола Іванович.

В період окупації школа працювала частково під керівництвом Чефранової Анастасії Ільківни.

Після окупації з 25 вересня 1943 року розпочалась напружена робота. Вчителів, що були на окупованій території призначили працювати в даній школі. Директором школи була Чефранова Анастасія Ільківна.  Вчителі і діти з великою енергією включились у роботу, щоб надолужити прогаяний час. Зовсім не було підручників, зошитів. Збирали, що, де, в кого збереглось. Писали на газетах, на обгорточному папері. І вважалося за щастя, якщо комусь вдавалось десь це знайти.

В 1980 році закінчилося будівництво нової двоповерхової неповної загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, в 1981 році до школи добудовано комплекс шестирічок.
В 1990 році школу реорганізовано з неповної загальноосвітньої І-ІІ ступенів в середню – І-ІІІ ступенів.

Нова будівля нашої школи була споруджена у 1980 році. А зараз школа має сучасний оновлений вигляд, проте продовжує зберігати старі, добрі традиції.

Життя школи